Вечір,заколисує осінній день
Вітер, зриває листя з клена.
А хочеться, тепла і пісень
Щоб ти,притулився до мене.
Ще усміхнись сонечко мені!
Зігрій теплом -бабине літо.
Хоча, вже їде зима на коні
Та , ще цвітуть для душі квіти.
Одягнулась ,осінь в білу вуаль
Розмаїла срібною ниткою сад.
Летять,журавлі у синю даль
І сумує,за літом -Листопад.
Надія,згасла у туманній імлі
Спалахнула,зірка рання.
Не вернути , роки молоді
А листопад,жде своє кохання.
До моїх ніг,падає перший сніг
Засипає,твої сліди до саду.
Стою, чекаю і жду у доріг
Тебе любий під снігопадом.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2020
автор: Чайківчанка