Тебе так ніжно пригорну,
Сиве волосся поцілую,
Тебе з дитинства я люблю,
Тобі я серце подарую.
Моя ріднесенька кровинка -
Дбайлива, чуйна, дорога бабуся.
А твоя втомлена морщинка
Мені була немов матуся.
Для мене ти велика мудрість,
Любов та щира доброта,
Для тебе в Господа молю:
'Примнож для рідної літа...'
Тобі я вдячний за турботу,
Тепло, обійми, втому рук
Що не цуралася роботи,
Завжди долала важкий труд.
Усе найкраще дітям, внукам...
Усе що маєш віддаєш.
Дозволь і нам віддати шану,
Бо ти таки достойно вчиш.
І я, як приклад твоїй волі,
Дзеркальним відблиском живу.
Не граю дивні криві ролі,
Дарую щедрість, доброту...
Живи сто літ... Ти нам потрібна!
Споріднена наша душа.
Хай Бог тебе оберігає,
Бабуся моя дорога!
Борчук Сергій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2020
автор: Просто_Сергій