Розтанула…
В твоїх обіймах, подібно снігу навесні.
Я почуваюся найщасливішою на землі дівчиною.
Якщо це відчуття не вічне, нехай!
Принаймні у мене лишиться спогад,
Коли я вперше тебе побачила
В твоїх рисах обличчя було все мені знайоме,
Так, немов я шукала вічно, щоб подивитися в твої очі.
Втонула.
В морі твоєї ніжності.
Це банально прозвучить, але
Моє життя цікаве тобі,
Твоє світло освітило навіть мою темну сторону, яка є в всіх, навіть ангелів.
Але не у тебе.
Я просто хочу цим сказати,
що я вдячна тобі за твою увагу до мого сірого, десь нудного життя.
З тобою воно стає барвистим.
20.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2020
автор: Іра Задворна