Мамо, я знову пересолила, уявляєте?

Мамо,  я  знову  пересолила,  уявляєте?
Мамо,  не  смійтеся,  прошу...
Я  маю  таємницю,  але  нікому,  обіцяєте?
Вчора  подарувала  своє  серце  товаришу.

В  нього  очі  наповнені  завжди  добром,
Хоча,  іноді,  буває  жорстоким  зі  мною.
Біля  нього  в  моїй  голові  відбувається  погром
І  вже  не  відчуваю  себе  незламною.

З  ним  чай  смачніший  і  сміх  щиріший,
З  ним  я  стаю  вогнем,  який  всіх  чарує.
Але  товариш  виявися  хитріший,
Він  себе  не  відкриває,  а  зі  мною  жартує.

Мамо,  не  питайте  чому  я  так  плачу,
Ви  знаєте,  що  дочка  погубила  себе  сама.
В  календарі  цей  чудесний  день  відзначу,
День,  коли  розпочалася  моя  драма.

Ви  розповідали  мені  про  кохання  прекрасне,
Запевняли,  що  воно  дарує  тепло  і  крила.
"Це  полум'я,  яке  ніколи  не  згасне",
Чому  ж  я  стою  тут  холодна  і  безкрила?

Мамо,  чому  ж  болить  безперестанно?
Куди  втекти  від  цих  набридливих  думок?
Подарувала  серце  товаришу  спонтанно,  
А  він  своє  замкнув  на  замок..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2020
автор: TetianaBerezova99