НАРОДЖЕННЯ ДІВИ МАРІЇ


В  Назареті  в  світлу  днину
Народилася  дитина.
Нарекли  її  Марія  –  
Врешті  -  решт  здійснилась  мрія
Двох  стареньких:  Йоакима
Й  Анни,  що  його  дружина.
Вік  жили,  не  бідували,
Діток  небо  не  давало…
Змилостився  Бог  на  старість  –  
Здарував  батьківства  радість.
Сповістив  небесний  ангел:
Від  Небес  дитятко  в  Анни.
Не  проста  у  них  дитина,
Лиш  обраниця  єдина,
Що  від  Бога  зродить  Сина
І  прославить  всю  родину.
Син  прославить  рід  Давида,
Хоч  Його  позбавлять  виду,
Та  праворуч  від  Отця
Буде  в  Небі  до  кінця.
Стане  Матір’ю  для  світу
Діва,  згідно  Заповіту,
Поєднає  землю  з  небом.  
Років  ще  з  п’ятнадцять  треба,
Щоби  послуху  навчитись,
Працювати,  не  лінитись
І  прославити  навіки
Від  Давида  рід  великий.
Світла  дівчинка  в  орелі,
Сяйво  сонячне  в  оселі.
Потішаються  старенькі
І  гойдають  світу  Неньку:
«  Спи,  красуне  яснолика,
Спи,  обранице  велика.
На  коліна  світ  вклякає,
Як  Всевишній  обирає.
Сурмлять  янголи  у  сурми,
Буде  радісно  і  сумно,
Та  живи  з  любов’ю,  щиро,
Не  втрачай  у  Бога  віру.
Спи,  Маріє,  засинай,
Бог  з  тобою  –    знай  це,  знай!»  
21  вересня  2020
(с)  Валентина  Гуменюк

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2020
автор: палома