ОДА ЛІТУ

Пташки  співають,  наче  влітку,
Ні  вітерця,  ні  холодів,  
Земля  дарує  безліч  квітів
І  безліч  сонця  та  подій,  
Навкруг  таке  все  ще  зелене:
Дерева,  трави  і  кущі,  
Ця  осінь  не  прийде  до  мене,  
Не  роз'ятрить  дощем  душі.  
Люблю  я  літо,  вічне  літо,  
І  теплу  воду,  й  літній  бриз,  
Хоч  де  б  я  не  блукала  світом,  
Люблю  його,  люблю  до  сліз.  
На  жаль,  воно  не  буде  вічним,  
Піде  спочити  в  інший  бік,  
Але  прийде  святим  і  грішним,  
Тільки  на  жаль,  що  не  на  вік.  
21.09.2020




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2020
автор: Руслана Сапронова