Біля лісу дві тополі


Біля  лісу  дві  тополі
Обіймають  граба,
Одна  зовсім  молоденька,
Інша  стара  баба.

Кричить  люто  молоденька:
-Ах  ти  ж  ,стара  баба,
Чом  гиляку  протягнула
ти  до  мого  граба.-

А  та  каже:"Чом  кричиш,
Витріщила  очі,
Я  кохаю  цього  граба
Та  й  обняти  хочу."

"А  що  ж  має  він  робити  
Старенька  з  тобою?"
 "Так  буває  що  стара
Ліпше  молодої."

Тут  граб  голос  подає:
"Голубоньки  мої,
Поки  сили  в  мене  є
Любіть  обидвоє.

А  як  всохне  корінець,
Стану  засихати,
Чи  будете  ви  мене
І  тоді  кохати?"

"Ой  немає  чого  граб
Тобі  так  журитись,
Ми  будемо  все  життя
До  тебе  тулитись.

Ми  будемо  все  життя
За  тебе  триматись
І  гиляками  з  тобою
Міцно  обійматись."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Малиновый Рай