Із серця прагнуть навсебіч
Бажання розірватись
Пянкі як мед, терпкі як ніч
Та мусять їх сховати
Байдужий всесвіт , часу гніт
У німоту пропащу
Коли ти стрінеш правди світ
Без смерті , смерті пащі ?
Коли зринаючи думками
Понад рутинним містом
І під зірка́ми , що віками
Епох смакують тісто
Знов щастя.спокою романс
З собою і суспільством
Знайти хотів. І блиснув шанс
Як подумки над містом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Rimbaud