Знов здаруй

Знов  здаруй  мені  пам’яте  пісню,
Що  співали  колись...  подаруй.
Не  злікуєш  печаль  ту  колишню,
Час  не  спинний  прошу,  не  марнуй.

Прилетить  нехай  голубом  сизим,
Заворкує  хай...  крильми...  до  ніг.
Зніме  сум  мій  хай  оком  звабливим,
І  розіллється  в  крові  потік.

Бути  разом  в  житті  не  судилось,
В  стужу  підлу  стежки  замело.
Може  доля  в  тернах  заблудилась,
Нам  не  скаже,  як  справді  було.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Волиняка