Земля у спалахах

Земля  у  спалахах  надій  і  безнадій
Долає  шлях,  сповитий  світлом  сонця,
І  хто  те  знає,  хто  її  водій,
І  хто  у  світ  нам  прочинив  віконце.

Земля  –  той  дім,  ізвідки  вийшли  ми,
І  де  коріння  поселилось  роду
Із  засторогою,  щоб  ми  були  людьми,
Де  кожному  –  життя  у  нагороду.

Його  ж  ні  повторити,  ні  збагнуть,
І  не  бува  йому  альтернативи,
Та  кожен  має  шанс  загладити  вину,
Перебуваючи  під  Божим  об’єктивом.
18.09.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889279
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Ганна Верес