Я птаха вільна, не улюбленець у Бога –
Не раб, не тінь – мо подих Його є;
Пішов як всі у пошуках з порогу
І полюбив Його, бо щастя в тім моє.
Веселим вітром розмовляє вже зі мною
І Сонця променем враз обійняв;
Він від зажури звабив Світла грою
І до думок високих перейняв.
Так легко Серцем відлітати в ясні далі,
Де Він не раз нам знаки подавав.
Для того, щоб поменше ми блукали,
Зірковим посохом наш шлях благословляв.
Я вірю – вільними, як птаха сотворяв нас,
Самі вже мучениками тепер стаєм.
Сказати хочу всім землянам планетянам:
„Давайте всі благоговіння понесем –
благоговіння за всі труднощі підйому,
благоговіння за те Світло – нас вести;
і за надію Божого всім Дому,
що Сенс Великий кожен в Вірі зміг знайти”.
Я птаха вільна, не улюбленець у Бога –
Не раб, не тінь – мо подих Його є;
Пішов як всі у пошуках з порогу
І полюбив Його, бо щастя в тім моє.
07 січня 2006р.
Птица вольная
Я птица вольная, не баловень у Бога –
не раб, не тень, скорее Его вздох;
иду как все, в исканьях по дороге
и возлюбил Его, как понял и как смог.
Весёлым ветром разговор ведёт со мною,
и Солнца лучиком привлёк меня;
от грустных мыслей вновь увёл игрою
снежинок резвых, хороводом их обнял.
Легко нам Сердцем улетать в края и дали,
где Он не раз нам знаки подавал.
Возможно, чтобы меньше мы блуждали,
Он звёздным посохом нам Путь благословлял.
Я верю – вольными, как птица сотворил нас,
Грех сами на земле осознаём.
Хочу сказать землянам планетянам:
« Давайте все благодаренье принесём –
благодарение за трудности подъёма,
благодарение за Свет в Пути;
за ту надежду Божиего Дома,
что Смысл Великий каждый в Вере смог найти».
Я птица вольная, не баловень у Бога –
не раб, не тень, скорее Его вздох;
иду как все, в исканьях по дороге
и возлюбил Его, как понял и как смог.
07. 01. 2006г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Променистий менестрель