Зачекай моя осінь

Загорнулася  калина  жовтим  листом,
Біля  річки  умивалася  верба.
Горобина  вже  красується  намистом,
Лине  в  небі  журавлиная  журба.

То  легенькою  ходою  ступа  осінь,
То  вона  всім  роздаровує  дари.
Кожен  має  лише  те,  що  в  неї  просить,
Тільки  я  їй  шепочу,  ще  підожди.

Зачекай,  не  поспішай  до  мене  осінь,
Гріє  літо,  тепле  літо,  ще  літа.
Хоч  з'явилась  сивина  в  моїм  волоссі,
Та  душею  я  ще  дуже  молода

Посміхнулася  так  мило  мені  осінь,
І  у  відповідь  сипнула  оксамит.
Хай  вітри  тебе  до  танцю  ще  запросять,
А  весна  ще  подарує  з  яблунь  цвіт.

Не  журися,  що  роки  минули  швидко,
Не  журися,  що  їх  більше  не  вернуть.
Хай  душа  твоя  квітує  наче  квітка,
А  про  сум  прошу,  про  сум  прошу,  забудь.






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)