Місяць білолиций дивиться в вікно.
Сплять дерева, квіти... Вітер вщух давно.
Дрімає пташина, там, десь на гіллі.
Ще горять у вікнах стомлені вогні.
Ой, місяцю ясний, душу не ятри.
Згадалось... Кохались при місяці ми.
Цілунки медові, п'янкий дотик вуст.
З присмаком черемхи... Ти був свідком тут.
Гуляли... Дурманив аромат весни...
Молодість і місяць - кохання і ми.
Ой, місяцю красний, не дивись в вікно,
Не ятри серденька... Це було давно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2020
автор: Галина Лябук