Не чутно мови

Не  чутно  мови  жаби  писк,
Нема  народу  тьмяний  блиск.
Від  мови  предків  відріклись,
Частоти  з  ворогом  злились.

Чужі  традиції  і  мова,
Чужого  маєм  в  серці  бога.
Сліпі  до  Господа  волаєм,
Останнє  губимо...  й  втрачаєм.

Як  та  ху.обина  в  загоні,
Глухі,  безмовні...  наче  коні.
Чужою  думаєм...  бажаєм,
Чужих  до  влади  обираєм.

Попрали  хвилі  і  частоти,
Нема  потомків...  мов  іст.ти.
З  чужих  дешевих  декорацій,
Не  зшити  судини  вібрацій.

Не  сяє  камінь  без  оправи,
Немає  мов,  нема  держави.
Плоди...  нещастя  пожинає,
Розплата  зла  на  них  чекає.

Творця  і  Матінку  образив,
Хто  мову  так  свою  зневажив.
Народ  на  смерть  себе  прирік,
Бо  зрада  -  то  найбільший  гріх!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2020
автор: Волиняка