Приспів:
Додому їхав... вечір впав,
Туман збігав до яру схилом.
Зустрів котру колись кохав,
Маленьку, сиву любку милу.
*
А там в очах печаль сумна,
В серденьку схована й глибока.
О, як років пройдешніх жаль,
Чому ж ти долю однобока.
*
Лукава доленько лиха,
Про все, що суще певно знала.
Як в берегів ріка стрімка,
Майбутнє злодійко украла.
*
Скажи, скажи мені за що?
У чому ж юні... завинили.
Не пролилася нам дощем,
Недолі двері прочинила.
*
Розталі роки... десь в диму,
Давно і за щось завинили.
Чому так сталося, чому,
Адже ми так колись любили.
*
Озвались з гаю цвіркуни.
О, боже, як вони співали,
Чумні... на витоку струни,
Нас...як колись оберігали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2020
автор: Волиняка