погляд тоне в загуслій воді,
ловлять натяки вітру ворони,
хороводять примари руді
в будякових засохлих коронах_
>
ігнорує обридлі слова,
де в прокляття вплелися молитви,
жниці вічної тінь цифрова,
язиком доторкнувшись до бритви_
>
від напруги повсюдного зла
порцелянова луснула маска_
ниць з обличчя пустого сповзла,
під сміх свідків не божої ласки_
>
хитрі очі каштанів в слюді_
чорну пащу розбитого дзвону
бачиш вперше в захряслій воді
льодяного свого рубікону_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2020
автор: Ки Ба 1