Як згорає душа

Як  згорає  душа,  тихо  сиплеться  попіл  на  денце,
Оксамитових  днів  нам  ніхто  не  поверне  тепер.
Я  чекала  тебе,  і  в  чеканні  трималась  за  серце,
Але  ти  не  прийшов,  ні  колись,  ні  тоді,  ні  в  четвер...

От  і  серпень  минув...скільки  впало  зірок  без  бажання,
Бо  без  тебе  я  їх  загадати  ніяк  не  змогла.
...Я  б  летіла  до  зір,  але  крил  не  давало  кохання,
З  вічним  болем  своїм  я  любила  тебе  і  жила.

А  тепер  я  піду  з  чорнобривцями  в  "бабине  літо"
Хай  розплутає  час  невідомі  життєві  стежки.
Може  сили  знайду,  щоб  навчитися  знову  радіти,
Та  для  цього,  мабуть,  не  роки  вже  потрібні  -  віки...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2020
автор: majra