КОТИК

Для  нього  Котиком  була  –
Так  називав,  коли  любив  ще.
Котячі  всі  оті  слова  –  минуле…
Все  уже  колишнє…

Розбіглися.  Нове  життя,  події,
Вчинки,  інші  люди…
Інколи  згадує  її,
Коли  насниться  у  суботу.

Вона  ображена  була,
А  потім  байдуже  все  стало.
Не  Котик  більше…І  жива.
Без  нього  їй  досить  цікаво.

Спокійна,  серце  не  дзвенить,
Не  тіпається,  як  колись…
Життя  навчило  –  не  болить.
Рани  час  гоїть  кожну  мить.

Він  теж  живе  собі  нівроку,
Знайшов  собі  кохану  другу.
І  зве  її  чомусь  Кицюня,
Вона  не  Котик  –  не  гарнюня…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2020
автор: