Ти для мене зіграй на гітарі

Ти  для  мене  зіграй  на  гітарі,
Рви  натягнуті  струни  душі.
Наливай,  щоб  забув  я  в  угарі
Ту,  з  якою  тепер  ми  чужі.

Не  хотів  я,  щоб  все  це  так  сталось,
Щоб  не  милим  для  себе  я  був,
Та  нічого  вже  більш  не  зосталось,
Надто  пізно  усе  я  збагнув.

Я  не  думав,  що  буде  так  важко
Коротати  в  самотності  дні,
Засинати  в  холодному  ліжку
Без  гарячих  обіймів  її.

Буде  боляче  в  очі  дивитись,
Що  мов  пара  глибоких  озер.
Так  приємно  в  них  було  топитись,
Та  поглянути  страшно  тепер.

Від  гітари  доносяться  звуки,
А  холодні,  неначе  в  мерця,
І  покручені  тремором  руки
Розбивають  бокали  й  серця.

Хай,  можливо,  я  їй  не  потрібний
І  кохає  вона  не  мене...
Я  шукав  з  нею  щастя,  наївний,
А  натомість  згубив  в  ній  себе.

На  душі  тепер  біль  і  страждання,
В  серці  холодно,  злива  і  грім.
Не  отримав  від  неї  кохання,
Тільки  стала  натхненням  моїм.

Перестав  би  я  вірші  писати,
Лиш  забути  це  все  чимскоріш.
Та  я  впевнено  можу  сказати:
Це  останній  про  неї  мій  вірш.

Ти,  мій  друже,  не  припиняй  грати,
Хай  звук  ллється  в  відлунні  цих  стін,
Я  ж  продовжую  палко  кохати,
І  не  прошу  нічого  взамін.

18.09.20

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2020
автор: grotath