Вік живи-вік навчайся!

Навчіться  люди  працю  шанувати,
Бо  лиш  трудом  здолаєте  вершини.
Хто  не  працює,той  не  вміє  цінувати
Великий  труд  маленької  пташини.

Якщо  ти  успіху  бажаєш  роздобути,
Запам’ятай  навіки  правило  одне:
«Коротшу  стежку  варто  оминути».
Стань  майстром  справи,бо  життя  складне.

А  впавши  раз,  впадеш  і  другий,
Та  кожен  раз  все  важче  підійматись.
Хоч  шлях  твій  може  бути  недолугий.
Ти  не  здавайся,  досить  сумніватись.

Бо  в  першу  чергу,  маєш  ти  бажання.
Поставив  ціль,  вперед  до  неї  йди
І  виправдай  свої  всі  сподівання,
Сходи  тріумфу  постарайся  віднайти.

Навчіться  люди  мову  величати,
Мудрішої  від  неї  не  знайдеш.
Без  мови  ми  не  знаєм  як  почати
Й  закінчення  без  неї  не  дійдеш.

Які  глибини  сховані  у  мові,
Всі  таємниці  давніх  поколінь.
Перлини  материнської  любові,
Розгадки  незвичайних  сновидінь.

Хай  в  серці  живе  вічно  мова,
Поливайте  її  і  збирайте  жнива,
І  навчіться  бажати  всім  доброго  слова,
Тоді  мова  розквітне  і  буде  жива.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2020
автор: Dubova(Марина)