байка
в густому лісі
де дерев старих багато
жив майстер дерев’яних справ
кому вікно
кому і цілу хату
зробити совісно талант він мав
дашки над дуплами
для літніх леді сходи
містки
пороги
поручні з країв
при цьому не зашкоджував природі
а дбав про оздоровлення її
і ось одного разу
ще й не вечір
надибав в лісі
дерево чудне
воно зростало вигнутим
старечим
як ніби хтось його
насильно гне
і вигинає в скрипку
не в що інше
ось деки з есами
а ось готовий гриф
і вирішив той майстер
що найліпше
таки зробити
інструмент для гри
на скрипки інші
на малюнках надивився
на схемах
розрізах
вимірював макет
водою чистою
як водиться
умився
і без оглядки ринув уперед
старався як умів
та й не багато
було тесати
ось і результат
але як виявилось
він заграти
на ній не вмів
без вчення був не варт
гукнув спеців
ті розпростерли руки
усі Ґварнері не відділять від цебра
нащо мені Ґварнері
ви
дістаньте звуки
не варто й братися
бо звісно не загра
з тих пір у майстра
вже ніхто не замовляє
у нього мало стало
інших справ
він скрипку вдосконалює
в надії що заграє
вона сама
та так
як ще ніхто не грав
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2020
автор: Щєпкін Сергій