Срібросива зморена людина.
Тягар зігнув, і кроки нелегкі.
Та думка волі незгасима –
Це життєдайності струмки.
До купи – молоді і літні!
До купи – захід, центр і схід!
Ми – нація, що має квітнуть
Що має в свій піти похід.
Досвітні сполохи кострища
В очах піднесених палкі.
І нас не сотні – тисяч тищі.
Украйні виборем шляхи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2020
автор: seroglazka