Кононюку Борису Володимировичу :
Сьогодні славний ювілей
Святкує вся родина,
В своїй сім’ї й серед людей
Шанована людина.
Зоветься - Кононюк Борис -
Сімдесят вже п’ять сьогодні.
Він змалечку порядним ріс,
Чинив як Богу вгодно.
Дитинство в повоєнний час –
В руїнах вся країна.
Й життєві труднощі не раз
Лягали на дитину.
Та він справлявся, бо умів
Долати перешкоди.
Свій шлях прокласти сам зумів -
Такий він від природи.
А після школи йшов в життя,
Професії навчався.
Про гарне мріяв майбуття,
Щоб збулось все, старався.
Тож одружився чоловік
І гарний став господар.
Руками працювати звик -
Для себе мав й на продаж.
Сім’я зразкова, гарні діти:
Два сина є й дочка.
Зуміли їх батьки зростити,
Вже й в них свої куточки.
Все як годиться у сім’ї:
І внуки підростають,
Тай правнуки, хоча малі,
У хату забігають.
Тож нині - гарний ювілей,
Збереться вся родина.
Багато в дім прийде гостей -
Їм дорога людина.
Усі вітатимуть його
А з ними Мала Таня.
Сусіду доброму своєму,
Також, шле привітання.
Бажає щастя на роки
Й здоров’я щоб нівроку,
Щоб ним посаджені ростки
Міцніли з кожним роком.
Щоб світлі дні їхні завжди
Лиш радість наповняла.
Щоб впевнено йшли до мети
І перешкод не знали.
А діду Борі й Бабі Ніні –
У парі сто літ жити,
Щоб правнуків вони змогли
Своїх ще одружити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2020
автор: Ольга Калина