Чи просто так, заздалегідь
Сліпу перетворити мить
В ясне прозріння.
Гіркій облуді вбити клин.
Повидирати із глибин
Гниле коріння.
Ятриться рана від меча.
Нема надійного плеча.
І де ж спасіння?
Миттєві спалахи надій
Хай сіють зерна світлих мрій
Бдагоговійно.
І вже не мить, а зріз років
Шлях прокладе серед віків
Понад надійно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2020
автор: Тамара Шкіндер