Чомусь у грудях серце завмирає,
Коли я бачу в небі журавлів.
В далекі далі зграя відлітає,
Цей сум відчути кожен з нас зумів.
Листок осінній притрусив в садочку,
Свій килим позолотою країв.
Вдягнувся клен в золочену сорочку,
А вітер навіть подих затаїв.
Мене за плечі осінь обіймає,
Букет складає з ніжних хризантем.
Вона всі таємниці наші знає,
Вінок із листя з нею ми сплетем...
Чомусь у грудях серце завмирає,
Кінця вже добігає цілий рік.
Життєва книга сторінки́ гортає,
У небі журавлів прощальний крик...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)