[i] « Яке їхало,
таке й здибало...» [/i]
Безкрила фраза
***
Нема чого боятися за мову,
ачей Союзу – наче й не було...
але язик поширюється знову
і знову загризає калинову
плішива міль зі ксівою Пуйло.
***
Паяци взулись у старі калоші.
У пополиза Бєні енурез.
А коміки усе одно хороші –
і наші гниди, і російські воші,
і неуки-новатори поез.
***
Лікує мову ойкумена.
І це, даруйте, нотабене,
і я тудою ще іду.
Зі мною ті, що вищі мене,
а нижче – буйні та зелені,
які кульгають на ходу.
***
Сьогодні мові – не до перемог.
Але нагода є поету й Музі
упевнитися, що у явній тузі
ідуть на лицемірний діалог
із ворогами їхні зайві друзі.
***
І що то за одно, не знає автор.
По стажу – ас, по іміджу – аматор
і не поймеш по пиці наугад, –
пародію клепає плагіатор,
чи пародист клепає плагіат?
***
Ой, не аукають липові друзі.
Кожен уже корифей...
Чую зозулю і когута в лузі,
та не лунає «пугу!» на окрузі,
де соловіє Орфей.
..................................
Може й зайві оці теревені,
поки неукам не до наук
і єднає не душ перегук.
На арені паяци зелені
та піїти, що мають шалені
тиражі у мережі Facebook.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2020
автор: I.Teрен