Спраглим на волю

В  важкий  день,
                                   у  найващу  хвилину.
Коли  в  горлі  із  крові  шматок.
З  сліз  і  поту  
                                   останню  краплину
Перетворимо  в  волі  ковток.
І  торкнувшись  своєю  рукою
До  обпалених  долею  крил.
Краплі  волі,
                                     пустити  рікою
До  чекаючих  спрагою  жил.
Жил  життя,  
                                 що  неначе  криниця
Напувають  душу  і  тіло.
 Люди  схочуть
                                             звідти  напиться.
Щоб  від  болю  
                                         в  грудях  не  тліло.
Біль  вгамується
                                           з  часом  й  роками.
Все  розкладено  
                                                 в  схемах  зірок.
Добрі  люди  лікують  словами.
Ти  на  зустріч  зроби  перший  крок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2020
автор: Ukraine55