[b]З[/b]аглядала калина до хати,
[b]М[/b]илувала засмучений стан,
[b]А[/b] той образ чарівний у шатах
[b]Л[/b]иш думками звивався у снах
[b]Ю[/b]велірна коштовна прикраса
[b]Й[/b]ому зваб додавала їще
[b]П[/b]отопала у розкоші ряса
[b]Е[/b]моційно торкавши лице
[b]Й[/b]ого ніжно і так непомітно
[b]З[/b]ахопив неповторний візаж,
[b]А[/b] обабіч непрохані віти
[b]Ж[/b]артома малювали пейзаж
[b]В[/b] смарагдовій весні небосхилу
[b]С[/b]тиха ніжилось справжнє життя,
[b]М[/b]отивуючи стилем для дива,
[b]А[/b] у слід спокушала зоря
[b]Р[/b]озкидаючи зоряні перла,
[b]А[/b]кцентуючи зваби свої ,
[b]Г[/b]учно слала смарагдові стебла,
[b]Д[/b]одаючи піару весні
[b]О[/b]зирались кущі і дерева
[b]В[/b] поцілунках кружляли думки
[b]І[/b] в безмежному синьому небі
[b]Й[/b]ого звабі вклонялись пташки
[b]В[/b]игравали хвилини чудові,
[b]Е[/b]стетично горнулось життя,
[b]С[/b]покушалися в морі любові
[b]Н[/b]еповторно вразливі серця
[b]І[/b] вклонялись зворушливо долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик