Джерела,
начала,
витоки -
конструктор мого Творця.
Нарешті упала викриком
краплина поту з лиця.
Невдячну справу завершено.
Рукою обтер чоло.
Все. Будуть летіти першими,
Хто ще не втратив крило.
Як завжди, утаємничені
Езотеричні байки…
Зайвих тепер не кличемо -
Ніхто не подасть руки.
Даремно сонця котитимуть!
Тепер уже не вгодить
оку давно неситому
спустошена мною мить.
05.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2020
автор: RedkaSM