А що мій голос?
Шумом середмістя
Притиснутий до стін бетонних плющ.
Плетися вгору, вниз, до боку вийся,
Свого, плюща, в’юнкий, тримайся місця –
Стежок не руш!
А що мій голос?
Скрип сидіння в залі.
Гримить оркестр. Соло – контрабас.
Антракту рипи. Сіли там, де встали.
Ох, рейси-шпали: потяг до Варшави –
Єдиний спас.
А що мій голос?
Що краплина в морі?!
Шторми здіймають хвилі каламуть.
Струмків джерельність води вб’ють солоні?
На «айсберг» тест і совість, і свідомість
Здають.
А що мій голос?
Лист самотньо жовтий
Під небом синім!!!
В серце б’є блакить –
В цю мить найтонші скрипи чує осінь,
Сезонів зміна барвами голосить:
- Досить!!!
І плющ струмочком стежку золотить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2020
автор: Серафима Пант