Пройшли дощі напередодні,
вже вечоріє на дворі...
Горять вогні на горизонті —
палають срібні кораблі...
Малює сонце контур неба,
саме пірнуло наче в рай.
Хилитися до долу треба —
орбіта оминає край.
Паде у світ останній промінь,
залишить крапельку тепла,
а від дощів зосталась повінь —
блакитна неозорість дна.
Мене як мить провалля ночі,
засяє зранку новий день....
Розплющать люди сині очі —
зійде зоря нових натхнень...
Прийдуть бажання та звитяги,
небесний птах махне крилом.
О, Боже милий, дай наснаги,
зігрій дітей своїм теплом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2020
автор: Олег Крушельницький