Ось як тихо помирає любов:
Без зустрічей, дзвінків, повідомлень
Без тепла його рук... без турбот.
Самотньо...На одинці у себе вдома.
Без погляду його ніжних очей,
Без красивих слів, поцілунків.
Без рідного запаху його речей.
Самотньо... порвавши гітарні струни.
Без сліз, без емоцій і без сподівання
Схиливши голову на звязані руки.
І просидівши так аж до рання.
Намагаючись все це,як сон,забути...
Ось як тихо помирає любов...
© sings_ruinies
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2020
автор: sings_ruinies