Земля ще сонечком зігріта,
Минають дні, роки летять,
А хтось складає ОДУ ЛІТУ,
Ніби не мають, що втрачать…
Немов на літі клин зійшовся,
Все інше – марево й туман…
Ми ж будем Осінь зустрічати,
Як приховаєм цей обман...?
Зимі як глянеш просто в очі,
Вплетеш колядки у пісні,
Про сніг казковий й сни пророчі,
А чи Різдвяно-Новорічні дні…
Як Весну, у її веснянках,
Покличеш знову до душі,
Якщо лиш Літу Оду зранку,
Поеми пишеш та вірші..?
В кожній Порі свої печалі –
Є власний шарм та чарів таїна,
Оптимістично йтиму й далі,
Допивши Літо це додна!
То ж Оду Літу не співаю,
Покличу завтра Осінь вже,
Зима щоб нам була привітна
Й Весна лиш щастя принесе!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
30.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2020
автор: Lilafea