Бринить в повітрі вже розлука,
Із серця мрію вирива.
Ось роз єднаємо ми руки
І укладемо гнів в слова.
Нам не судилося єдино
В обіймах в захід увійти.
Близьких два серця, дві людини
Чужими стали назавжди.
Пробачим сварки, і зізнання,
І обіцянок ланцюги.
Тепер у нашого кохання
Стрімкі, урвисті береги.
2023
Разрыв
Витает в воздухе разлука,
И быстро рушится мечта.
Разъединим навеки руки
И заключим разрыв в слова.
Не суждено нам быть навеки,
В объятьях встретить наш закат.
Два близких сердца, человека
Чужими стали во сто крат.
Простим обиды, обещанья,
Отправим чувства на покой.
Горьки мгновенья расставанья –
Не возродить любви былой!
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2020
автор: Тетяна Мошковська