Можливо - це доля зустрітись з тобою,
Коли в серці жила ще печаль,
Вона дарувала щастя зимою,
Й забути минуле вже було не жаль.
Можливо - це сон я побачила гарний?
Бо вперше такі почуття,
Та ні - це реальність ясна і безхмарна,
Так - це справжнє життя.
Моя доля чекала щастячка часу,
Але віри замало було,
Та здійснилися сни,пізнавши окрасу,
І колишню печаль ніби вітром змело.
Можливо не знала я досі любові,
Такої ,як зараз живе,
Брехня і омани у кожному слові,
Що щире кохання з собою зове.
Можливо - це доля два серця з'єднати,
Їх стук відтепер в унісон,
Навчила вона нас так щиро кохати,
Навіть досі думки, що це сон .
Можливо - це сон наснивсь мені гарний?
Бо вперше такі відчуття,
Та ні - це реальність ясна і безхмарна,
Так - це справжнє життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2020
автор: Вікторія Павлюк