Буде море і келих вина

Буде  море  і  келих  вина,
довгі  бесіди  не  телефоном,
там  буденне  зупиниться  коло,
бо  будильників  звуку  нема.

Трішки  димно  і  гори  думок,
потривожать  іх  іноді  хвилі,
розганяючи  вічності  милі,
хоч  і  вічність  вона  ніби  крок.

Буде  білий  крізь  пальці  пісок,
а  на  ранок  терпка  прохолода,
лише  дні  метушаться,  так  шкода,
прив'яжи  їх  ось  тут,  до  гілок.

Блискіт  фар  і  улюблений  хіт,
замальовані  в  пам'яті  миті,
нічне  море  у  келих  налите
і  розмитий  на  березі  слід...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2020
автор: Людмила Мартиненко