В душі давно уже Зима –
Замети сніжні й кучугури.
Життям своїм іду одна,
Нема претензій й до фігури…
Не бачу сенсу і в красі –
Тілесному її убранству,
Якщо навколо лише ті,
Що вигоди шукають сенсу…
В душі давно уже Зима –
Так захищаюся від «п’явок»,
Не випили щоб жадно кров,
Вимог щоб не було й заявок…
Для когось «Мать Тереза» я,
А іншим у житті розрада,
Коли ж моя душа болить –
Навколо лиш холодна зрада…
В душі давно уже Зима –
Холодною бажаю бути,
Щоб серце власне вберегти,
Від того, що вже не забути…
Я також, як і всі, жива,
З душі, із плоті та із нервів,
Я також відчуваю біль,
Не тішусь і життям завмерлим…
В душі давно уже Зима –
Простіше так на світі жити,
Холодною хай краще звуть,
Щоб допомоги не просити…
В мені, як в кожного із нас
Живуть думки, а часом й мрії,
Лише для інших витрачати час,
Мабуть, не завжди маю сили…
В душі давно уже Зима –
Тепла в мені вже не шукайте.
Бажаю всім лише добра –
Й мені його ви побажайте!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
26.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2020
автор: Lilafea