Поема
Улюбленим моїм Духу Святому
і Богу-Слову присвячується
1
Так
хто знає новизна пахне —
правдою
так й чекає
але ж ні, побіг — це
до правди
Так хто чує
новизна
пахне
свіжістю
ну тепер більш ні! побіг —
побіг — до Бога!
2
Як гострякує
звище новизна
сотворене
порозсуває
куди зна
сотворене — порозсувається
куди —
не зна
слово вже рухає поета
думки
зійшлись думки —
порозсувалися предмети
й по всьому
йде
новизни знак
і на усіх клекоче — першизна!
от встане — дух — от —
вертикалі
прозрінь? невідань?
що ось т е —
далі
Може зірватись
один
аристократизм —
(вічність й до долу
столика приб’є,
вставить в до-словіє
слово
чиєсь...)
— може він
взагалі в тім є ?..
3
До мене
із-за повороту
клин всвідомлення
не зник вам в роті
щоби язик ошерхлий
взнав
світло із
Світла! —
в тілі культури жовтизна.
29.06.2020,
03, 04.07.2020,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович