Створив Бог Сонце, Небо.
Життєву силу дав Землі.
Створив подібних Себе,
Адама і Єву в любові.
Щоб родилась плоть від плоті,
Між людьми любов була.
Творча мудрість в роботі,
Єву Бог створив з ребра.
Та все тут, не так-то просто,
Бог задумався над цим.
Єва буде нижче ростом
Від Адама і тілом другим.
Жінки будуть дуже капризні,
Тьма у моді пристрастей.
Жінки будуть різні.
Однотипних не було людей.
Щоб жіноче тіло було біле
І жадали чоловіки.
Бог зібрав з усього світу
Квіткові білі пелюстки.
І додав для розмаїття
Жовті, темні кольори.
Що жіноче різноквіття,
Було вічне і без пори.
В уста додав Бог меду
Ложку терпкого вина.
Муж буде мати насолоду
І щоб любов хмільна була.
Очі жінки вбрали небо
З промінням Сонця і зірок.
Бог додав бо це так треба
Росинки з вранішніх квіток.
Це Божий є вінець творіння,
Адам і Єва — людський рід.
Плодіться, ви життя насіння,
Любов’ю наповняйте Божий світ.
З шість днів скінчив творіння,
Бог на сьомий день спочив.
Землю, люд і їх насіння,
Благословив і освятив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2020
автор: Сокол