Коли спів пташинний лунає на волі,
Чи то в полі, в лісі, голосний доволі,
ТодІ й жага жити, не скаржиться долі,
МенЕ співом заворожить й хліба в полі.
Як сумний полине, частенькі октави,
Наче серце крає… грозові заграви,
Заніміє душа, від болю й страждання,
Не залічить рани й ранкове світання.
Та легше на душі, як дощик, краплини,
І ти, вже загубиш…нежданні сльозини,
Мов крайнеба, уже майорить надія,
Веселкове нині, моя й птахів мрія.
Ранковий вітер, візьме у руки скрипку,
Заграє весело й душу одиноку,
Від болі позбудить і поведе в казку,
То долі дарунок, маю божу ласку.
Коли спів пташиний, в неба синь злітає
Тоді й квітка в полі з сонцем розмовляє
І жити хочеться, сміятись, співати
Життя, свободу навіки прославляти.
23.08.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2020
автор: Ніна Незламна