Поема
Матері Божій присвячується
з любов’ю
«Господь знає тих,
хто Його.»
(2 Тим. 2, 19)
біля стін
чи в стінах
брались за тіло
чи вбивали тіло —
та й кам’яніли
Бо дух не стрілиш
І під ЇЇ поезію —
ще й їсти не хотілось
Нема каміння
чи тяжіння
і підлітають —
у Її Успіння
2
Є лагідність й любов
до всіх
Так вийду із плодів й кущів —
вже ледь жорстких
Несучи всюди райський сміх
Від солодощів райських весняних
Які Бог зготував
всюди
для них —
Хто так здобув в серцях
Бога прихід
й прихід весни!!
За тим в Божі глибини
волочу
що хто — ледь
чув
зриваючись від їжі до плачу!..
Кидаючи монетки милосердя
для безсмертя
кату і палачу.
Далі залежить від моїх щедрот,
Які з Божих щедрот, —
У всіх є повен рот!!
3
Світло
у вас потрапить і вибухне
Христос
в мені світить
ясніш за все випукле!
ще в вас те і те — впукле
світ
зустрівшись зі мною
мукне
— кінець усіх –ізмів,
окрім правдивого націоналізму
не хоче
але здується сам —
і мукне
хто ради Христа зазнає
смерти, стане
безсмертним!!
І мене не допустять
до вітражів храмів
І Христос —
між нами!!!
21, 23. 08. 2020,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович