ДОЛЕНЬКУ СВОЮ НЕ МИНЕШ…

                       Від  чужих  очей  не  сховаєшся,
                       Від  своїх  думок  не  втечеш,
                       В  любові  життю  все  ж  зізнаєшся,
                       Мрій  і  думки  збережеш...

                       На  красу  земну  не  надивишся,
                       Мріями  у  вись  полетиш,
                       І  озонами  не  надишешся,
                       І  не  всі  шляхи  обійдеш...

                       Чужим  успіхам  не  натішишся,
                       А  своїх  висот  досягнеш,
                       Від  злих  язиків  не  відчепишся,
                       А  Долю  свою  не  минеш...

                       Подвигам  людським    ще  поклонешся,
                       А  ворожих  дій  не  збагнеш,
                       Сльозами    не  раз  ще  обновишся,
                       Якщо  Правдою  ти  живеш...

                       Від  біди  й  війни  не  сховаєшся,
                       Вірус  може  все  ж  обминеш...
                       Будеш  літечку  усміхатися,
                       І  у  осінь    ти  теж    підеш...

                       У  минуле  вже  не  повернешся,
                       Лиш  у  пам"яті  збережеш,
                       Працею  щодня  не  обмежешся,
                       Підсумки  життя  підведеш...

                       Будинком  своїм  налюбуєшся,
                       І  порядок  в  нім  наведеш...
                       Дітьми  й  внуками  ще  натішишся,
                       Доленьку  свою  не  минеш...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886642
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2020
автор: геометрія