Буває лякає як білий папір
впивається в’їдливо в очі.
І віриш мені, або краще не вір
писати на ньому не хочу.
Але олівець мимоволі беру
І лезом загострюю ікла.
А хтось про любов
як про тенісну гру.
Не звикла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2020
автор: Окрилена