Я ТРИМАЮ СОНЦЕ В РУКАХ
Я , тримаю сонечко в руках
Немов сонях -сонячну квітку.
Божий день як білокрилий птах
Летить ,птахом в зоряну нічку.
Нічка засіяла зорі як зернятко
Серпень збирає їх на Чумацький віз.
В сузір'ї"Либідь" спить немовлятко
Місяць,колихає охороняє від гріз.
Стеляться,густі тумани стіною
Жовтіє листя як в осіннім саду.
Вітерець,здіймає їх легкою рукою
Серпень,несе у світи вдалину.
До серпня,завітала у гості осінь
Подає руку на відстані руки.
Літечко ховає в очах сльози
Просить,ще сонечка з висоти.
Радіє,серпень блаженій миті
І встеляє зоряний килим до ніг.
Мережить павутиння у ниті
Бо вже Золота Осінь йде на поріг.
Я дякую,тобі літечко, літо!
За щедрі дари сонце золоте.
За мільйон ,мільйон запашних квітів
За троянду,що в моїм раю цвіте.
Я тримаю,сонечко в руках
І буде хліб і до хліба на столі.
Жито як море шумить у полях
Цілунок літа дарує на землі.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2020
автор: Чайківчанка