Я ТРИМАЮ СОНЦЕ В РУКАХ

Я  ТРИМАЮ  СОНЦЕ  В  РУКАХ
Я  ,  тримаю  сонечко  в  руках
Немов  сонях  -сонячну  квітку.
Божий  день  як  білокрилий  птах
Летить  ,птахом  в  зоряну  нічку.

Нічка  засіяла  зорі  як  зернятко
Серпень  збирає  їх  на  Чумацький  віз.
В  сузір'ї"Либідь"  спить  немовлятко
Місяць,колихає  охороняє  від  гріз.

Стеляться,густі  тумани  стіною
Жовтіє  листя  як  в  осіннім  саду.
Вітерець,здіймає  їх  легкою  рукою
Серпень,несе  у  світи  вдалину.

До  серпня,завітала  у  гості  осінь
Подає  руку  на  відстані  руки.
Літечко  ховає  в  очах  сльози
Просить,ще  сонечка  з  висоти.

Радіє,серпень  блаженій  миті
І  встеляє  зоряний  килим  до  ніг.
Мережить  павутиння  у  ниті
Бо  вже  Золота  Осінь  йде  на  поріг.

Я  дякую,тобі  літечко,  літо!
За  щедрі  дари  сонце  золоте.
За  мільйон  ,мільйон  запашних  квітів
За  троянду,що  в  моїм  раю  цвіте.

Я  тримаю,сонечко  в  руках
І  буде  хліб  і  до  хліба  на  столі.
Жито  як  море  шумить  у  полях
Цілунок  літа  дарує  на  землі.
М  .Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2020
автор: Чайківчанка