Моя Україно, буди сплячу Волю!
Ти тисячу літ в неволі живеш.
Виборемо Волю, людську Долю,
Ненько - Вкраїно, ти розквітнеш.
І встала Вкраїна - збулися мрії,
Світлим шляхом йдемо в майбуття.
В єдності нашій нездолана сила,
Ми і Вкраїна - вільне життя.
Руки робочі та мозолисті
Твій Прапор підняли з руїн.
Кольору він колосків золотистих,
Сяє від нього небесна синь.
Люди зібралось на віче в столиці,
Славили Прапор в храмі святинь.
Гомін стихає, радість на обличчі,
Одвічне бажання збулось поколінь.
Вдарили дзвони святої Софії,
Відгук історії - відгук віків.
Люди співають святі літургії,
Благословення просять в богів.
Навічно засяяв, Прапор Вкраїни,
Піднятий на мачти мирних вітрил.
Станьмо за Волю Неньки-Вкраїни,
Станьмо під Прапор всі, як один!
24 липня 1990 р. пам’ятний день
народження Синьо-Жовтого Прапора України.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2020
автор: Сокол