Море здрастуй – і море прощай.
Час минув, наче чайка зітхнула.
Море, ти в мої сни завітай,
У майбутнє, що стало минулим.
Море, я тобі вдячний за все :
За світанки, що пахнули літом,
За нічної доріжки есе,
За дельфінів грайливих,як діти.
Цар морський підкотив аж до ніг,
Мушлю-спогад (шумить, не вмовкає)
-Ти з яких підглибинних доріг?
Ти з якого далекого краю?
А вона все шумить і шумить.
Заберу подарунок з собою,
Моря Чорного пінисту мить,
Що сховалася в мушлю прибоєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2020
автор: Стяг