Дітям
Світ див
Ніч у зорях вся сіяє,
Не ляка ніякий звук,
Зрідка лиш сова злітає –
Спить удень, а ніч їй друг.
Скіль світів над головою
І Планет, не врахувать,
А внизу десь піді мною
Ще пів неба – ціла рать!
Випливає Місяченько –
Основний у зір пастух,
Світлом стер усі міленькі,
Всі останні стали в круг.
Тож малюй, художник, казку –
Ніч небесну на Землі.
Боженько вже взяв указку –
Промінь в зоряній ріллі.
Де й яким світам родитись,
А яким на Небеса...
Астрономію вчить, діти –
Жде сузір'їв тут краса!
Їх аж вісімдесят вісім
В двох півкулях, здавна ждуть –
В цім зірковім дивнім лісі
Мореплавцям ясний путь.
Там Персей і Андромеда,
Там Цефей і Геркулес,
Два ковші Ведмедиць, Вега,
Вовк, Орел, Великий Пес...
О, ця ніч, яка ж красуня,
Море серцю і душі...
Краєм зір – пливем на шхуні
Знань. В світ див цей, поспішіть!
16.08.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2020
автор: Променистий менестрель