Які лихі довкола мене люди,
Від них мені болять вже очі,
Продажні шкури, збоченці, паскуди,
І тільки я один хороший.
Я наче світла промінь в царстві ночі,
Я наче діамант в компості,
І сподіваюсь, хватить мені мочі
Зламати тьмі нічній всі кості
Й води від покидьків отих відмитись.
Так важко бути мною, боже,
Так важко жити у постійній битві,
Що й словом передать не можна,
Але чудова все ж у мене доля,
Тому я не сумую зовсім,
Було би більше набагато горя,
Якби я був на боці злості.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2020
автор: