Несла Галя воду,
А місяць дивився,
Як за нею Ваня
Лебедиком вився:
Галю молодая,
Дай води напитись!
Ти така гарненька,
Дай хоч роздивитись.
- Вода у Супої,
Пий – не напивайся,
Одружись зі мною,
Тоді й роздивляйся.
Роздивився Ваня,
Глянувши у вічі,
Що перед ним доля,
Зіронька Заріччя.
В Білій Церкві вчились
Та й на агрономів,
Хутко одружились,
Навіть без дипломів.
Інститут скінчили,
Та й Білоцерківський,
Обох призначили
В колгосп Черевківський.
Виросла в райцентрі
Хата на помості,
Бо вже працювали
В бурякорадгоспі.
Вночі у коханні
Грошей заробили,
Лєночку і Сашу –
Діточок купили.
Стає Ваня дідом
Без бороди й вусів,
А красуня Галя
Ох, уже бабуся…
Хай же нам по чарці
Галя наливає,
А ми її щастя
Й долі побажаєм.
Хай зростають дітки
Здорові й багаті,
Нехай їх потомством
Наповниться хата.
Хай її серденько
Ще сто років б’ється,
Хай ще довго Ваня
Лебедиком в’ється.
15.07.1997
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2020
автор: САВИЧ