Ялина

Я  вклоняюся  ялині,  що  струнка  і  все  зелена,
Бо  ніщо  мороз  їй  й  спека...
Дивиться  вона  звисо́ка  і  розноситься  далеко
Спів  її.  Й  летить  до  мене...
А  про  що  вона  співає  на  своїй  ялинній  мові,
Кожен  чує,  що  захоче...
Про  веселі  дні  під  сонцем,  про  безмежну  мудрість  ночі,
Чи  про  мрії  вечорові...
Народилась  від  союзу  світла  і  землі  моєї,
Поважає  час  і  простір...
І  мене  того  навчила,  і  тебе  навчить.  Ти  просто
Попроси  про  це  у  неї...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2020
автор: Анна Шульке